Парламентські вибори 2024 року у Великій Британії та позачергові парламентські вибори у Франції стали значущими подіями в політичному житті Європи. У Великій Британії виборці з нетерпінням очікували можливості вплинути на майбутній курс країни, враховуючи виклики, з якими зіткнулася нація після Брекзіту. Тим часом, у Франції позачергові вибори викликані політичною нестабільністю та необхідністю термінового перезавантаження урядових структур. Обидві країни знаходяться в центрі уваги міжнародної спільноти, тому Центр формування політики детально стежив за політичними процесами всередині цих країн та спробував передбачити майбутні зміни на європейському континенті.
Вибори до парламенту Великої Британії 2024 року: Переломний момент у сучасній англійській політиці
Вибори до парламенту Великої Британії, що відбулися 4 липня 2024 року, як багато хто вважає, можуть визначити нову політичну лінію держави на багато років вперед.
З огляду на політичні, економічні та соціальні виклики, що стоять перед Британією, несподівано розгромна перемога лейбористів ставить більше запитань, ніж відповідей. Втім, риторика новообраного лідера останніх вселяє обґрунтований оптимізм щодо подальшого продовження послідовної політики Британії в більшості основних сфер її впливу, в тому числі і у зовнішніх відносинах з Україною.
Політичний контекст
Поточна політична ситуація у Великій Британії є досить напруженою. Хоча після офіційного виходу з Європейського Союзу пройшло більше 4 років, слід визнати, що країна все ще адаптується до нових умов існування. Безумовно, “Брекзіт” створив нові можливості, але також і виклики, з якими уряд намагається впоратися. Питання імміграції, економічного зростання та торгівлі залишаються на передньому плані. Важливо зазначити, що і без того складний процес виходу наклався із проблемами, які наклала пандемія коронавірусу.
Тому слід тримати в голові той факт, що усі вищезгадані проблеми, а точніше їх вирішення, лежали на плечах Консервативної партії, яка головує в Парламенті із останніх виборів 2019 року, а крім того очолює британський уряд. Це важливе уточнення, яке дозволяє через призму сприйняття пересічного виборця створити саме такий небачений досі результат парламентських виборів 2024 року, де консерватори в одні ворота зазнали нищівної поразки від Лейбористської партії Великобританії. В сучасній історії британського політикуму, якщо не брати до уваги тріумфу Тоні Блера в 1997 році, ще ніколи не існувало такого разючого розриву між цими основними партіями. Мовою цифр, це 121 місця і 23,7 % голосів у консерваторів та 411 (!) місць і 33.7% голосів у лейбористської партії. Слід зазначити, що третіми за ними йдуть Ліберальні Демократи із 72 місцями відповідно. Відтак, якщо дивитись на масштабні тектонічні зсуви в британському політичному житті, мимоволі з'являються запитання в тому числі про корекцію курсу міжнародної політики Британії, адже дві основні конкуруючі партії дуже часто мають різні позиції щодо багатьох питань, що яскраво показала доволі різна реакція на проблему Ізраїльсько - Палестинських відносин. Тим не менше, Кір Стармер, теперішній лідер лейбористів, недвозначно переконує, що основні політичні курси не зміняться. Такі заяви останнього вже підтверджуються офіційними контактами із основними гравцями світової політики, де від імені Британії запевняють у незмінності політичного курсу держави та у актуальності взятих на себе Британією зобов'язань в тій чи іншій сфері відносин.
Франція 2024 та вибори без переможців
На відміну від своїх сусідів, вибори в французький парламент, які почались 9 червня 2024 року, з другим туром 7 липня 2024 року, можна охарактеризувати як “сенсація, яка не відбулась”. Справа в тому, що правляча партія Емманюеля Макрона “Ensemble” в перші дні після початку виборчого процесу, за даними екзит-полів вважалась вибувшою із політичної гонки, йдучи лише третьою в списку інших партій. Втім, вже менш ніж через місяць, після завершення другого туру голосування, партія Президента здійснила фантастичний ривок, і піднялась вище конкурентів - розділивши перше місце із лівими силами, та, що вбачається дуже важливим, впевнено обійшовши партію правих одіозної Ле Пен, тим самим знищивши навіть теоретичну можливість останньої до отримання більшості у новоствореному Парламенті.
Як таке могло відбутись в сучасних реаліях, де вже усі результати виборів заздалегідь прогнозуються з погрішністю у 1-2%? Експерти виділяють декілька причин, однак основна з них — несподіване партнерство лівих та партії Макрона в період між 1 та 2 туром, яке було спрямовано на одну чітку ціль: будь якими силами не дати третій учасниці гонки - партії RN Марі Ле Пен - здобути можливість отримати більшість у парламенті. Важливість їх тимчасового альянсу складно переоцінити, з огляду на те, як важливо не допустити людей, яких доволі часто пов'язують із Росією, до повноважень одноосібно впливати на процеси, ще й у такого важливого партнера України, як Франція. Разом з тим, керувати і домовлятись в новоствореному парламенті буде доволі проблематично, так як немає значного відриву в кількості отриманих місць. Хоча загальновизнано це є поразкою ультраправих, але в загальному рахунку, програли всі, так як домовитись із позиції більшості буде доволі проблематично. Адже, незважаючи на геополітичні, соціальні та економічні виклики, з якими має справу Франція, малоймовірно, що основні політичні гравці - RN Ле Пен, лівий Народний Фронт, RN Макрона - зможуть поступитись основними політичнми обіцянками на користь спільного блага та боротьби із зовнішніми та внутрішніми проблемами.
Comments