Європейська Комісія, вищий виконавчий орган Європейського Союзу, офіційно рекомендувала Європейській Раді розпочати перемовини про вступ України до ЄС. Комісія також відзначила суттєвий прогрес України у виконанні 7 кроків, передбачених рішенням про надання статусу кандидата до ЄС. Зокрема, вона визнала успіхи України в забезпеченні прозорої системи відбору суддів Конституційного Суду України, реформуванні органів суддівського врядування, антикорупційній політиці, боротьбі зі впливом олігархів.
Офіційна позиція Європейської Комісії викладена у Звіті щодо України за 2023 рік. У цьому Звіті Єврокомісія оцінює виконання Україною 7-ми кроків, що були умовами для початку перемовин про вступ до ЄС, а також готовність України до вступу за 33-ма главами в різних галузях. У цьому документі ми проаналізуємо висновки Комісії щодо реалізації 7-ми пунктів, у наступному - оцінку України Комісією за кожною з глав.
7 пунктів кандидата
23 червня 2022 року Європейська Комісія рекомендувала Європейській Раді надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС, що було зроблено 23 червня 2022 року. Разом із наданням кандидатства, Україна зобов’язалась виконати 7 кроків для збереження статусу і початку перемовин про вступ.
У своєму Звіті Європейська Комісія визначила такі 4 кроки, як повністю виконані Україною:
Крок 1. Ухвалити й імплементувати законодавство щодо процедури призначення суддів Конституційного Суду України, включно з попереднім добором на основі оцінки їхньої доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії.
Крок 2. Повністю завершити перевірку Етичною радою доброчесності й професійності кандидатів до складу Вищої ради правосуддя, а також провести відбір кандидатів для створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Крок 4. Гарантувати, щоб законодавство про боротьбу з відмиванням грошей відповідало стандартам Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF); ухвалити всеосяжний стратегічний план реформування всього правоохоронного сектору як частини безпекового середовища України.
Крок 6. Боротися з впливом корисливих інтересів шляхом ухвалення закону про регулювання ЗМІ, який узгодить законодавство України з директивою ЄС щодо аудіовізуальних медіа-послуг і надасть повноваження незалежному регулятору ЗМІ.
З невиконаних Україною кроків наразі залишаються такі:
Крок 3. Надалі посилювати боротьбу з корупцією, зокрема на вищому рівні, шляхом активних і ефективних розслідувань, а також зміцнити очевидні наслідки кримінального переслідування та постановлення судових вироків; завершити призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури шляхом уповноваження визначеного переможця конкурсу, а також розпочати й завершити процес відбору і призначення на посаду нового директора Національного антикорупційного бюро України.
Крок 5. Імплементувати Закон про деолігархізацію з метою обмеження надмірного впливу олігархів на економічне, політичне та суспільне життя, що повинно бути зроблено в юридично обґрунтований спосіб, з урахуванням майбутнього висновку Венеціанської комісії стосовно відповідного законодавства.
Крок 7. Завершити реформування нормативно-правової бази стосовно національних меншин, яка наразі готується відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, та ухвалити негайні й ефективні механізми імплементації.
Оцінюючи крок 3, Європейська Комісія заявила, що Україна повинна ухвалити закон про збільшення штату НАБУ та вилучити з Закону України “Про запобігання корупції” норми, які обмежують повноваження НАЗК щодо перевірки активів та майна, придбаного декларантами до вступу на публічну службу.
Для реалізації кроку 5 Україні, за оцінкою Єврокомісії, необхідно ухвалити закон про лобіювання відповідно до європейських стандартів як частину заходів із боротьби з олігархами.
Також Україна для виконання пункту 7 має ухвалити зміни до Закону України “Про національні меншини” з урахуванням рекомендацій Венеційської комісії. Вони стосуються мов національних меншин і, зокрема, обмежень щодо використання російської мови.
Рішення за Європейською Радою
Позитивна оцінка Європейською Комісією як вищим виконавчим органом ЄС - це великий здобуток України, яка вже 10-й рік бореться за європейську інтеграцію не лише в реформах, а і на полі бою. Тим не менш, вона має лише рекомендаційний характер.
Надалі рішення прийматиме Європейська Рада - вищий політичний орган ЄС, що складається з глав держав та урядів країн Євросоюзу. Саміт Ради має відбутись у грудні, де і має бути ухвалене рішення про офіційний початок перемовин щодо вступу України в ЄС.
У разі позитивного рішення, перемовини відбуватимуться за 33-ма главами, кожна з яких присвячена відповідності українського законодавства правовій системі ЄС у різних сферах. Єврокомісія у своєму Звіті оцінила рівень готовності України за кожною з таких глав станом на листопад 2023-го, який “Центр формування політики” проаналізує в наступній публікації.
Comments