Марк Рютте очолює НАТО. Хто він?

Шлях до ТОПів НАТО, політичний портрет та міжнародні стосунки крізь призму війни в Україні.

Марк Рютте — видатний нідерландський політик та дипломат, який, згідно нещодавного рішення Північноатлантичної Ради, з 1 жовтня 2024 року обійматиме посаду Генерального секретаря НАТО, після спливу мандату теперішнього Секретаря, Йенса Столтенберга. Його кар'єра і політичні здобутки вражають своєю стійкістю, послідовністю та наполегливістю, з огляду на традиційну стриманість європейського політикуму останніх десятиліть, та далеко не керівну роль інституцій, в яких був Рютте, в політичному житті Європейського Союзу.

Досьє

Марк Рютте народився 14 лютого 1967 року в Гаазі, Нідерланди. Його політична діяльність була доволі активною практично з самої юності, поєднуючи навчання у Лейденському університеті із діяльністю у молодіжній організації політичної партії.

       З 2000-их років до нашого часу залишався тісно переплетеним із політичною системою та державною структурою Нідерландів: 2002-2004 - державний секретар з питань праці; 2004 - 2006 - державний секретар з питань освіти та культури; у 2006 році після виборів лідера партії став її очільником. Літом цього ж року разом із партією був обраний до Парламенту.

       Новий ривок в кар'єрі відбувся у 2010 році, коли Королева призначила його премʼєр-міністром Нідерландів. Не зважаючи на подальшу дострокову відставку у 2012 році, вже на той час можна було виділити нетипові для середньостатистичного європолітика риси, які були викристалізовані за час численних змін напрямків і векторів діяльності Марка Рютте. Серед них можна виділити серйозний ухил в технократію в противагу популізму лівоорієнтованих політиків, зосередження на пошуку реальних механізмів покращення економічного стану країни та відсутність концентрації на власній особистості при здійсненні будь якої політичної агітації. Марк Рютте зарекомендував себе політиком, який намагається зробити так, щоб за нього говорили його дії, а не слова. Це виявилось особливо цінним з огляду на міжнародні події, які відбулись в 2014, мова про які буде йти далі.

Катастрофа МН17

Марк Рютте взяв не останню участь у притягненні до справедливої відповідальності винуватців трагедії, яка, як вбачається, сильно вплинула на його життя та політичну кар'єру. 17 липня 2014 року пасажирський літак MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines був збитий над східною Україною. Міжнародний скандал розпалив новий виток в і так загостреному  конфлікті між Заходом, Україною та невизнаними псевдореспубліками, над територією яких відбулось збиття літака.

Загибель 298 людей, серед яких було багато громадян Нідерландів, стала для Рютте випробуванням, яке підкреслило важливість міжнародної солідарності та рішучості в боротьбі з потенційною безкарністю. Як признається сам політик у своїй 12-хвилинній останній промові в якості премʼєра Нідерландів, аварія рейсу MH17 у 2014 році є "можливо, найбільш масштабною та емоційною подією за весь час мого прем'єрства". Рютте активно та послідовно виступав за проведення міжнародного розслідування та покарання винних, висловлюючи рішуче засудження терористичного акту та закликаючи до міжнародної підтримки.

В даній ситуації слід розуміти відмінність у європейському політикумі зразка 2014 та 2024 року. Якщо зараз такі заклики є вже доволі типовими для політиків Європи, то в 2014 році така наполегливість у звинуваченні Росії в даній трагедії викликала занепокоєння європейців щодо подальших перспектив співпраці із останньою. Відтак, в вищенаведеній ситуації складно не помітити політичний стержень Марка Рютте, який суттєво контрастував із риторикою середньостатистичних тодішніх політиків.

Трагедія МН17, по теперішнім оцінкам, мала значний вплив на зовнішню політику Нідерландів і зміцнила роль Рютте як лідера, готового стати на захист міжнародних правових норм. Його дії та слова під час кризи з MH17 показали його здатність до ефективного керівництва в надзвичайних ситуаціях і визначили напрямок його подальшої політичної кар'єри.

З огляду на це, призначення на посаду Генерального секретаря НАТО вбачається як стратегічно правильний вибір для підтримки альянсу в часи геополітичних напружень і викликів безпеки. Рютте відомий своєю поміркованістю в міжнародних переговорах і здатністю досягати компромісів у складних ситуаціях, що в свою чергу робить його важливим союзником України в питаннях допомоги НАТО у війні з Росією.

Стосунки з Україною

 В силу теперішніх обставин, Україна відіграє важливу роль у зовнішній політиці НАТО. Під керівництвом Марка Рютте співпраця між НАТО та Україною має шанс вийти із глухого кута вічного занепокоєння щодо перетинань можливих “червоних ліній”, зокрема у сферах військової допомоги, тренувань пілотів західних літаків та обміну розвідувальною інформацією.

Наприклад, згідно з офіційним сайтом НАТО, співпраця з Україною включає підтримку реформ в оборонному секторі, модернізацію військових структур та удосконалення оборонних потужностей для забезпечення безпеки на сході Європи. З приходом Марка Рютте з'являється обережна надія на те, що все задеклароване на офіційних джерелах може стати реальністю.       

Підсумовуючи, слід визнати, що призначення Марка Рютте виглядає найбільш сприятливим для поглиблення відносин НАТО-Україна з посеред інших кандидатів, які могли б бути обраними.

Прогнози щодо політики як голови НАТО

Марк Рютте має намір зміцнити обороноздатність НАТО та збільшити ефективність альянсу у сучасному геополітичному середовищі. Він планує розвивати нові стратегії відповіді на кіберзагрози, тероризм і агресію в тому числі Російської Федерації, що загалом відображає сучасні  тенденції в еволюції безпекових викликів НАТО.

Також Рютте декларує обережний оптимізм в питаннях зміцнення партнерських відносин з іншими міжнародними організаціями та країнами, для  “забезпечення миру та стабільності в регіоні і світі в цілому”.

Марк Рютте на посаді Генерального секретаря НАТО має чималі шанси стати ключовою фігурою у теперішній міжнародній повістці, чітко декларуючи свою готовність вирішувати виклики сучасної системи світопорядку. Його лідерські якості і стратегічний підхід можуть посприяти зміцненню НАТО як основного підґрунтя для забезпечення миру і безпеки в Європі та світі.