Кабінет Міністрів України вніс на розгляд парламенту законопроєкти №10378 та №10379 про нові правила щодо мобілізації, військового обов’язку, військової служби та відповідальність за порушення цього законодавства.
Це комплексні проєкти, що пропонують істотні зміни до чинного законодавства. Уряд пропонує розширити перелік військовозобов’язаних, посилити механізми їхнього обліку, призову та відповідальності за порушення, розширити повноваження суб’єктів мобілізації та підстави для звільнення і демобілізації. Окрім того, пропонується переглянути систему військової підготовки населення: скасувати строкову військову службу і запровадити базову військову службу та базову загальновійськову підготовку.
“Центр формування політики” проаналізував основні зміни, що пропонує Уряд.
Електронний кабінет призовника
Згідно з законопроєктом, громадянин буде зобов’язаний реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резерівста (далі - “електронний кабінет”) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Під час мобілізації військовозобов'язані повинні протягом 60 днів уточнити свої облікові дані - однією з можливих опцій такого уточнення є електронний кабінет (інші: ЦНАП або ТЦК). Через електронний кабінет може бути надіслана повістка про виклик до ТЦК.
Окрім того, протягом 30 днів з моменту прийняття закону, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані уточнити адресу проживання, номер контактного телефону, електронну пошту та інші військово-облікові дані в електронному кабінеті незалежно від місця перебування.
Також на військовий облік пропонується поставити осіб, що проживають за кордоном - як тимчасово, так і постійно. Його особливості будуть визначені Кабінетом Міністрів.
Повістки
Законопроєкт встановлює вимоги до повістки про виклик до ТЦК. У ній обов’язково має бути зазначено:
ПІБ і дату народження громадянина, якому адресована повістка;
Найменування ТЦК, що видав повістку;
Мета виклику до ТЦК;
Місце, день і час явки за викликом;
Підпис посадової особи, що видала повістку (може бути ЕЦП);
Реєстраційний номер повістки;
Роз’яснення про наслідки неявки і обов’язок повідомити про причини неявки.
Повістки зможуть видавати в наступних місцях:
Приміщення ТЦК - представниками ТЦК;
За місцем проживання (перебування) - представниками ТЦК або поліцейськими;
За місцем роботи - представниками ТЦК, роботодавцем або поліцейськими;
В громадських місцях - представниками ТЦК або поліцейськими;
Електронно - через електронний кабінет або електронну пошту.
Поважні причини неприбуття у строк, визначений у повістці, мають бути підтверджені відповідними документами та складаються з таких:
Смерть близького родича (батьків, дружини, чоловіка, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка);
Перешкода стихійного характеру;
Хвороба;
Інші обставини, які позбавили можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк.
Право на відстрочку та бронювання
Законопроєкт вносить певні зміни у категорії громадян, що мають відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Зокрема, права на відстрочку, порівняно з чинним законом, позбавляються:
Особи з інвалідністю ІІІ групи;
Громадяни, зайняті постійним доглядом за батьками дружини (чоловіка), що потребують такого догляду за висновком МСЕК чи ЛКК;
Громадяни, що мають дружину (чоловіка) ІІІ групи інвалідності;
Колишні народні депутати України та колишні депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
Працівники Бюро економічної безпеки;
Працівники Державної виконавчої служби;
Нові категорії громадян, що отримують відстрочку від призову:
Опікуни особи з інвалідністю І чи ІІ групи, визнаної судом недієздатною;
Члени сім’ї першого ступеню споріднення особи з інвалідністю І чи ІІ групи, зайняті за нею постійним доглядом;
Жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (або більше за медичним висновком, але не більш як до шестирічного віку);
Вагітні жінки;
Працівники ГУР МО;
Військовозобов’язані, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку зі звільненням з полону.
Встановлюються нові правила відстрочки для здобувачів освіти. Зокрема, законопроєкт пропонує, що відстрочку матимуть лише здобувачі:
Професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;
За денною або дуальною формою навчання;
Які здобувають рівень освіти, вищий за раніше здобутий за однією спеціальністю (фахом).
Педагогічні працівники у закладах освіти матимуть відстрочку лише за умови, що вони працюють у відповідному закладі за основним місцем роботи на повну ставку.
Пропонуються зміни до бронювання державних службовців: усі військовозобов’язані, що перебувають на посадах категорії “А” підлягають бронюванню, а з осіб, що обіймають посади категорії “Б” та “В” - до 50% кількості військовозобов’язаних. При цьому для органів місцевого самоврядування залишаються попередні обмеження - без кількісних і посадових обмежень, якщо це необхідно для функціонування органу.
Жінки
Законопроєкт не передбачає встановлення військової повинності для жінок, навпаки - лібералізує чинне регулювання.
За пропонованою редакцією, жінки, що перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову служби чи залучені до виконання робіт із забезпечення оборони держави лише в добровільному порядку.
Військовослужбовці-жінки можуть звільнитись із військової служби і в мирний час, і в особливий період, і під час воєнного стану, якщо вони є вагітними, або в відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (або шестирічного за медичним висновком). Під час воєнного стану також можуть звільнитись військовослужбовці-жінки, що мають дитину (дітей) віком до 18 років.
Базова військова служба
Законопроєкт пропонує скасувати строкову військову службу та запровадити замість неї базову військову службу.
Відповідальні за направлення на проходження базової військової служби - виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Громадяни, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників зобов’язані проходити медичний огляд згідно з рішенням комісії з питань направлення для проходження базової військової служби.
Таку службу зобов’язані проходити громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 25 років. Вони можуть самостійно обирати рік та період проходження базової служби до досягнення 25 років. Для осіб рядового складу, що проходять базову військову службу, запроваджується військове звання “рекрут”.
У мирний час строки базової військової служби - до 5 місяців, з яких до 3 місяців - базова загальновійськова підготовка, до 2 місяців - фахова підготовка. Під час дії воєнного стану строки визначаються Указом Президента України.
Під час дії воєнного стану направлення на проходження базової військової служби здійснюється на підставі Указу Президента України.
Від проходження базової військової служби звільняються особи, які:
Визнані особами з інвалідністю або за станом здоров’я непридатними до військової служби;
До набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
Пройшли базову загальновійськову підготовку або військову службу.
Базова загальновійськова підготовка
До комплексу заходів з підготовки громадян до військової служби пропонується додати базову загальновійськову підготовку (далі - “БЗВП”). Її мета - здобуття громадянами України ВОС, навичок і умінь, необхідних для військової служби.
БЗВП проводитиметься у:
Вищих військових навчальних закладах;
Військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
Навчальних частинах (центрах) ЗСУ та інших підрозділів і формувань;
У закладах фахової передвищої та вищої освіти всіх форм власності.
До проведення БЗВП можуть бути залучені громадські організації та об’єднання, в тому числі ветеранські. БЗВП включається до навчальних планів закладів фахової передвищої та вищої освіти всіх форм власності як окрема навчальна дисципліна. Після проходження БЗВП громадяни беруться на військовий облік військовозобов’язаних у ТЦК за місцем проживання. Призовники, які пройшли БЗВП, встають на облік військовозобов’язаних.
Законопроєкт також пропонує заборонити особам, що не проходили БЗВП або базову військову службу працювати:
На посадах державної служби;
Прокурором будь-якого рівня (окружної, обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, САП);
В поліції.
Місцеве самоврядування та державні адміністрації
Законопроєкт суттєво розширяє роль місцевої влади в питаннях оборони та мобілізації.
Зокрема, до відання місцевих державних адміністрацій, військових адміністрацій, військово-цивільних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних міських рад додаються такі повноваження:
Забезпечення організації призову громадян, направлення на проходження базової військової служби, підготовки молоді до військової служби, сприяння в організації навчальних (перевірочних) та спеціальних військових зборів;
Керівники місцевої державної адміністрації (військової, військово-цивільної) видають розпорядження про проведення заходів мобілізації;
Забезпечення на території відповідних населених пунктів ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних, резервістів, забезпечення бронювання на період мобілізації та на воєнний час;
Здійснення оповіщення і забезпечення прибуття громадян на збірні пункти та у військові частини шляхом вжиття інформаційних та організаційно-технічних заходів;
Забезпечення планування та проведення мобілізаційної підготовки, заходів мобілізації та демобілізації.
Військово-облікові документи
Законопроєкт передбачає, що під час дії воєнного стану громадяни від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ разом із документом, що посвідчує особу, та пред’являти їх за вимогою представників ТЦК або поліцейського.
Також лише за наявності військово-облікових документів здійснюється вчинення консульських послуг у закордонних дипломатичних установах України в умовах воєнного стану.
Винятки: оформлення посвдчення на повернення в Україну, вчинення консульських дій щодо дітей громадянина України, другий із батьків яких є іноземцем, вчинення нотаріальних дій щодо оформлення спадщини, загрози життю та здоров’ю громадянина, вчинення дій за заявами громадян, що перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном.
Обмеження для порушників
Законопроєкт №10379 пропонує посилення адміністративної відповідальності порушення призовниками, військовозобов’язаними та резервістами правил військового обліку, законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Зокрема, порушення правил військового обліку тягне за собою штраф від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто станом від 8500 грн до 17 000 грн.
За порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - штраф від 2000 до 5000 НМДГ (34 000 - 85 000 грн). Під час особливого періоду - від 9000 до 12 000 НМДГ (153 000 - 204 000 грн).
Осіб, які вчинили ці адміністративні правопорушення, під час дії особливого періоду (воєнного стану) може бути затримано на строк до 3-х годин для складення протоколи, а в необхідних випадках для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення - до 3-х діб. Адміністративне затримання та діставлення до ТЦК здійснюється органами та підрозділами поліції.
Також запроваджується кримінальна відповідальність за відмову від проходження медичного огляду - від 3-х до 5-ти років позбавлення волі.
Окрім адміністративної та кримінальної відповідальності, до порушників законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію застосовуються також тимчасові міри (обмеження).
Підставами є:
Неприбуття до ТЦК за повісткою;
Неуточнення облікових даних через ЦНАП, електронний кабінет або ТЦК.
Особи, що порушили ці обов’язки, за повідомленням ТЦК вносяться до Єдиного реєстру боржників та підлягають таким обмеженням:
Заборона виїзду за кордон;
Заборона на проведення операцій з рухомим та нерухомим майном;
Обмеження на право керування власним автотранспортом та отримання посвідчення водія;
Обмеження права користування та розпорядження коштами та іншими цінностями;
Відмова в укладенні кредитного договору, договору позики;
Призупинення отримання пільг та послуг від держави.
Ці обмеження знімаються після виконання особою зазначених обов’язків.
Звільнення з військової служби
Законопроєкт розширює перелік підстав для звільнення з військової служби під час мобілізації та дії воєнного стану, додаючи такі:
Висновок ВЛК про непридатність до військової служби;
Висновок ВЛК про тимчасову непридатність до військової служби (з перепроходженням ВЛК через 6-12 місяців);
Наступні сімейні обставини:
Вагітність;
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення трирічного віку (або шестирічного за медичним висновком) - для жінок;
Один із подружжя, що проходять військову службу і мають дитину до 18 років;
Самостійне виховання дитини віком до 18 років;
Утримання трьох і більше дітей до 18 років;
Утримання дитини, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи (без обмежень віку);
Виховання дитини, хворої на тяжкі хвороби (перелік визначений у законі);
Наявність дружини (чоловіка) та/або одного з батьків чи батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю І чи ІІ групи;
Здійснення опіки над особою з інвалідністю І чи ІІ групи, визнаною судом недієздатною;
Постійний догляд за членом сім’ї першого ступеню споріднення, що є особою з інвалідністю І чи ІІ групи;
Здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, батьками за висновком МСЕК чи ЛКК про потребу в постійному догляді;
Загибель або зникнення безвісти близького родича (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) під час відсічі агресії.
Проведення організаційних заходів у розвідувальних органах, Службі безпеки України;
Звільнення з полону;
Скорочення штатів або проведення організаційних заходів;
Обрання народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
Через 36 місяців безперервної служби (можуть бути призвані повторно через 2 роки після звільнення).
Висновки та пропозиції
Подані Кабінетом Міністрів України законопроєкти потрібні та спрямовані на вирішення системних проблем із мобілізацією, військовою службою та військовим обліком в умовах воєнного стану. Ініціатива Уряду спрямована на системне виправлення накопичених проблем і оновлення мобілізаційного законодавства відповідно до вимог часу.
“Центр формування політики” підтримує ухвалення цих законодавчих ініціатив. Водночас, окремі норми потребують перегляду та кращого аналізу, щоб забезпечити баланс між забезпеченням військових потреб і дієвістю регулювання.
Нижче - наші пропозиції з покращення таких норм.
Відстрочка для здобувачів вищого рівня освіти надається лише якщо це освіта за однією спеціальністю. Таким чином, якщо особа закінчила бакалаврат за спеціальністю “Право” і одразу вступила на магістратуру за спеціальністю “Міжнародне право” (або “Математика” та “Прикладна математика”) - відстрочки не передбачено.
Бронюванню підлягає до 50% корпусу державної служби категорій “Б” і “В”, при цьому обмежень до службовців органів місцевого самоврядування не передбачено. Враховуючи кількісне співвідношення працівників державної служби та органів місцевого самоврядування, доцільно встановити або аналогічні обмеження, або надати рівну відстрочку обом категоріям.
Мобілізація людей з інвалідністю ІІІ групи (здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів, часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності, обмежена здатність до орієнтації в часі та просторі, обмежена здатність спілкування та контролю поведінки тощо) виглядає необґрунтованою. Механізм визнання особи придатною або непридатною виключно через ВЛК, враховуючи зауваження громадськості до її роботи, мають ризики непрозорих рішень. Доцільно залишити право на відстрочку для людей з інвалідністю ІІІ групи.
Адміністративне затримання особи на термін від трьох годин до трьох діб для уточнення даних має ознаки необґрунтованого та непропорційного обмеження прав і свобод відносно вчиненого правопорушення, враховуючи інші передбачені законопроєктом обмеження. Розміри штрафів за вчинення відповідних адміністративних правопорушень в умовах воєнного стану - непропорційні до реальних доходів і рівня достатку громадян, що потенційно є суб’єктами вчинення правопорушення. Потрібно переглянути доцільність адміністративного затримання та розміри відповідних штрафів.
Деякі обмеження для осіб, що ухиляються від уточнення даних чи явки до ТЦК за повісткою, несуть певні економічні ризики. Зокрема, ризик припинення роботи з банками, зняття готівки, переходу до неофіційних трудових відносин тощо, що може призвести до втрати податкових надходжень і зниження економічної активності всередині держави. Усі обмеження, передбачені законопроєктом, мають бути проаналізовані з точки зору потенційних соціально-економічних ризиків. Необхідно залучити ширше коло стейкхолдерів, пов’язаних із такими обмеженнями (представники банківського сектору, асоціації роботодавців тощо).
Comentários