top of page
  • Фото автораЦентр Формування Політики

Мобілізація

11 квітня 2024 року, після майже 5-ти місяців обговорень, змін редакції, відкликань, опрацювань і дискусій Верховна Рада України ухвалила закон про мобілізацію. 

Цей нормативно-правовий акт вносить комплексні зміни до законодавства з питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку, хоча в остаточну редакцію з урахуванням правок профільного комітету не увійшло багато задекларованих раніше положень, зокрема, питання демобілізації в умовах воєнного стану. 

Центр формування політики робив детальну аналітику цього законопроекту на всіх етапах його розгляду та розбирав ключові зміни. Сьогодні ми проаналізуємо основні положення, що залишились у фінальній редакції закону. 



Електронний кабінет військовозобовʼязаного 

У фінальній версії реєстрація в е-кабінеті стала правом, а не обовʼязком військовозобовʼязаного. Цей кабінет містить усю необхідну контакту та облікову інформацію щодо військовозобовʼязаного. 

Разом із тим держава все ж спонукає громадян зареєструватись в е-кабінеті - зокрема, передбачається обовʼязок усіх громадян, які перебувають на військовому обліку, впродовж 60 днів уточнити адресу проживання, контактні та інші військово-облікові дані. Для цього пропонуються три варіанти: 

  1. ЦНАП; 

  2. ТЦК;

  3. Онлайн в особистому кабінеті на базі реєстру військовозобовʼязаних “Оберіг”. 

Скасування строкової служби

Строкова військова служба припиняє своє існування. На зміну приходять два формати, один із яких зобовʼязаний обрати кожен громадянин до 25-ти років, що перебуває на військовому обліку. 

  1. Базова військова служба - 5-ти місячна обовʼязкова служба, що включає в себе військову підготовку на здобуття військово-облікової спеціальності. Громадянин сам обирає, коли її проходити у віці від 18 до 25 років. Ті, що пройшли базову військову підготовку на базі навчальних закладів - звільняються від базової військової служби. 

  2. Базова військова підготовка - програма здобуття військово-облікової спеціальності, включена в навчальні програми освітніх закладів. Може бути альтернативою базовій військовій службі. 

Проходження БВС або БЗВП - обовʼязкова умова для призначення на посади державної служби, прокуратури та поліції. 

Заходи впливу 

По-суті, обмежень щодо осіб, які порушують законодавство про військовий облік, залишилось усього два: 

  1. Обмеження консульських послуг за кордоном; 

  2. Обмеження права на керування транспортними засобами - за рішенням суду за позовом ТЦК (розглядається в письмовому провадженні протягом 30 днів з відкриття справи; 15 днів на апеляцію); 

  3. Можливість вилучення транспортних засобів для потреб Сил Оборони, якщо в особи зареєстровано більше одного транспортного засобу. 

Обовʼязки військовозобовʼязаних

  1. Носити при собі військово-обліковий документ; 

  2. Оновити дані в електронному кабінеті, ЦНАП чи ТЦК (в тому числі громадянам, що перебувають за кордоном). 

Зміни у військовій службі 

  1. Особи, що добровільно підписують контрактом з Міноборони, можуть самостійно обрати підрозділ для проходження служби; 

  2. Один місяць служби безпосередньо в районах бойових дій під час воєнного стану враховуються у вислугу років за три місяці; 

  3. Зарахування до строку вислуги у військовому званні час перебування у відпустках для догляду за дитиною; 

  4. Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року, основна безперервна частина - не менше 15 календарних днів; 

  5. Відсотки за користування кредитом, штрафні санкції, пеня за невиконання зобовʼязань перед банками та іншими організаціями - не нараховуються для військовослужбовців, їхніх дружин і чоловіків.Виняток: кредити на автомобілі та нерухомість;

  6. Додаткові 90 днів відпустки зі збереженням виплат для військовослужбовців, звільнених з полону; 

  7. Одноразова грошова допомога в разі загибелі військовослужбовця - 15 млн гривень; 

  8. Сертифікат на купівлю авто на 150 000 гривень і компенсація 50% першого внеску іпотечного кредиту для військовослужбовців; 

  9. Винагорода від 11 680 грн до 876 000 грн за знищену або захоплену техніку ворога + додаткова відпустка не більше ніж 15 днів на рік; 

  10. Можливість проходження військової служби за призовом засуджених осіб, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, хто засуджений за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. 

Відстрочка від військової служби

  1. Особи з інвалідністю усіх груп і непридатні до військової служби за висновком ВЛК на 6-12 місяців; 

  2. Особи, на утриманні яких перебувають 3 і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментних платежів; 

  3. Особи, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий із батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання в місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;

  4. Особи , які є опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями та виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

  5. Особи, які є опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями та виховують дитину, хвору на тяжкі хвороби;

  6. Особи, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи;

  7. Усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям, патронатним вихователям, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;

  8. Зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), що потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії і не має інших працездатних членів сімʼї, які зобов’язані та можуть здійснювати такий догляд;

  9. Опікуни особи, визнаної судом недієздатною;

  10. Люди, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи;

  11. Люди, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності в особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;

  12. Люди, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи, або одного з батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю І чи ІІ групи за умови відсутності інших людей, які не є військовозобовʼязаними та за законом зобовʼязані їх утримувати;

  13. Особи, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу;

  14. Керівники міністерств та їхнім заступникам, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

  15. Народні України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

  16. судді, судді Конституційного суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя;

  17. Уповноважений з прав людини, голова та інші члени Рахункової палати;

  18. Працівники Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України, дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг надзвичайний і повноважний посол, експерти установ експертної служби МВС; 

  19. Службовці, які готують висновки до проєктів нормативно-правових актів, проводять їхню фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розробки програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; 

  20. Здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий, а також докторанти та інтерни;

  21. Працівники, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови, що вони працюють відповідно в закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки; 

  22. Особи, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення АТО; 

  23. Заброньовані в установленому порядку. 

Демобілізація 

Найбільш дискусійна складова ухваленого закону: з фінальної версії вилучили норми про звільнення з військової служби після 36 місяців служби в умовах воєнного стану, а також положення про ротації. Ці питання мають бути врегульовані окремим законом, розробити який зобовʼязаний Уряд за постановою Верховної Ради. 

Висновки

Цей закон було би коректно позиціонувати як “Закон про військовий облік”, а не “Закон про мобілізацію”. Переважна більшість закладених у нього імперативних норм стосуються саме постановки військовозобовʼязаних на облік, уточнення даних і забезпечення актуальної інформації про мобілізаційний резерв України. 

Із нього вилучили більшість обмежувальних чи санкційних норм щодо порушників мобілізаційного законодавства, але норми, що залишились, чітко говорять про пріоритети військово-політичного керівництва на поточному етапі війни. Держава хоче “порахувати” мобілізаційний ресурс, оцінити кількість людей, яких можна призвати на службу. Фінальна цифра, параметри і формат мобілізації, наймовірніше, будуть визначені, коли стануть зрозумілі прогнозовані обсяги допомоги від партнерів. 

Разом із тим, неврегулювання демобілізації та ротацій військових, що вже більше двох років виконують бойові завдання - категорично неприйнятні. Несправедливо, що чинні військовослужбовці повинні чекати ще невизначену кількість місяців, щоб на третій рік повномасштабної війни були законодавчо врегульовані питання демобілізації, ротацій, відпусток, розширення виплат та інших речей, від яких залежить прогнозованість проходження військової служби. 


28 переглядів

Comments


bottom of page