Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій»
Номер, дата реєстрації: 8371 від 19.01.2023
Ініціатори законопроекту: Кабінет Міністрів України
Стан проходження: прийнято в першому читанні
АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ЗМІН:
1. Законопроєкт забороняє діяльність в Україні релігійних організацій, чиї центри управління афілійовані з державою-агресором та запроваджує судовий порядок заборони такої організації за позовом Державної служби з етнополітики та свободи совісті (далі – «ДСЕСС») у сфері релігії або прокурора.
2. Пропонується надати ДСЕСС повноваження проводити релігієзнавчу експертизу для виявлення канонічного організаційного підпорядкування релігійної організації державі-агресору, видавати приписи про усунення порушень та звертатись до суду щодо припинення релігійних організацій.
ВИСНОВОК:
Законопроєкт, хоча і не згадує напряму конкретні релігійні організації, спрямований на забезпечення законодавчих умов для відповідних заходів збоку держави. Нинішня редакція передбачає складну і багаторівневу процедуру заборони такої організації, однак забезпечує належний процес з точки зору дотримання міжнародного права з прав людини та Європейської конвенції про права людини. Це важливо для недопущення майбутніх оскаржень.
Наразі законодавець пропонує наступну процедуру заборони релігійної організації: релігієзнавча процедура ДСЕСС щодо виявлення підлеглості (організаційної чи канонічної) державі-агресору видання припису щодо усунення порушень звернення до суду в разі невиконання приписів.
Законодавча ініціатива #8371
Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом,фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" щодо політично значущих осіб
Номер, дата реєстрації: 9269-д від 04.09.2023
Стан проходження: закон прийнято
Ініціатори законопроєкту: Гетманцев Д.О., Железняк Я.І., Мотовиловець А. В, Василевська-Смаглюк О. М., Кінзбурська В. О.
АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ЗМІН:
1. Законопроєкт пропонує скасувати часове обмеження у останні три роки щодо обіймання посад чи виконня публічних функцій іноземними, національними публічними діячами та діячами, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях (політично значущими особами).
2. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу несе відповідальність за неналежне застосування до клієнтів, які є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов’язаними з політично значущими особами, ризик-орієнтованого підходу, включаючи встановлення їм необґрунтованого рівня ризику та/або вжиття щодо них непропорційних заходів відповідно до категорії ризику, безпідставну відмову від здійснення фінансових операцій та/або встановлення (продовження) ділових відносин.
3. У разі якщо з часу припинення виконання політично значущою особою визначних публічних функцій пройшло більше дванадцяти місяців і суб’єкт первинного фінансового моніторингу під час проведення належної перевірки переконається в тому, що така особа більше не несе ризику, притаманного політично значущим особам, суб’єкт первинного фінансового моніторингу не вживає щодо неї, членів їїсім’ї та осіб, пов’язаних із нею, заходів, а саме:
одержання дозволу керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу для встановлення (продовження) ділових відносин, проведення (без встановлення ділових відносин) фінансових операцій на суму, що дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень;
вжиття достатніх заходів з метою встановлення джерела статків (багатства) та джерела коштів, з якими пов’язані ділові відносини чи операції з такими особами;
здійснення на постійній основі поглиблений моніторинг ділових відносин.
ВИСНОВОК:
Однією із вимог Єврокомісії для вступу України в ЄС є забезпечення відповідності законодавства про боротьбу з відмиванням грошей за стандартами FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей).
У листопаді 2022 року Верховна Рада внесла зміни до закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", якими депутати обмежили термін визнання політично значущих осіб трьома роками. Тобто, після спливу трирічного строку з дня припинення виконання визначних публічних функцій всі такі політично значущі особи втрачають цей статус, відтак фінансові організації більше не повинні перевіряти їх операції.
Однак ці зміни не відповідають міжнародним зобов’язанням, яких взяла Україна на шляху інтеграції до ЄС та протирічать стандартам FATF. Тому встановлення довічного статусу політично значущої особи дасть можливість гармонізувати законодавство України із загальноприйнятою практикою ЄС. Однак залишаються відкритими питання щодо оцінки усіх клієнтів суб‘єктів фінансового моніторингу на предмет ризиків.
Детальніше про PEP-ів, Закон, Директиви ЄС та законодавства країн-сусідів можна прочитати у аналітиці Центру Формування Політики тут.
Законодавча ініціатива #9269-д
Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок
Номер, дата реєстрації: 10016-д від 16.10.2023
Стан проходження: закон прийнято у першому читанні
Ініціатори законопроєкту: Народний депутат України Гетьманцев Д.О.
АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ЗМІН:
1. Законопроєктом пропонується передбачити, що з 1 листопада 2023 року по 31 грудня 2024 року включно, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені виключно:
1) платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
2) платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
3) платники податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги;
4) нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва та/або відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва нерезидента, високого ступеня ризику;
5) інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв:
рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі;
рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі . Цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загальних обсягів постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50 відсотків рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі;
дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у 2 рази;
загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 мільйонів гривень і більше;
нарахування та/або виплата податковим агентом – юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати по підприємствах відповідної галузі у відповідному регіоні.
2. У проєкті закону передбачається проведення перевірок платників податків, за якими отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють діяльність у сфері :
- виробництва та реалізації підакцизних товарів;
- організації та проведення азартних ігор в Україні (грального бізнес);
- надання фінансових та платіжних послуг.
3. Тимчасово, з 1 листопада 2023 року, діє мораторій для ФОПів на єдиному податку 1 та 2 груп до 1 серпня 2024 року.
4. На проведення документальних перевірок платників податків, податковою адресою яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України або податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є територія, на якій ведуться активні бойові дії - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація відповідних територій або в якому було завершено бойові дії на відповідній території відповідно, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:
- що проводяться виключно на звернення платника податків;
- що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
- платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями
5. Контролюючий орган визначатиме, чи підпадає суб’єкт господарювання під вказані критерії, на основі показників фінансово-господарської діяльності за підсумками 2021 року.
ВИСНОВОК:
Згідно з текстом Законопроєкта розширюється перелік проведення документальних планових податкових перевірок з 1 листопада, однак Законом передбачено категорії, до яких перевірки повернуться пізніше.
Разом з тим, Податковий Кодекс України пропонують доповнити підпунктами, якими визначаються критерії безпечних умов для проведення податкових перевірок, а також якими врегулювуються особливості проведення перевірок на територіях, де ведуться бойові дії, та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях.
У Міжнародному валютному фонді очікують, що в Україні буде ухвалений новий закон про відновлення податкових перевірок, заявив голова місії МВФ в Україні Гевін Грей. Грей наголосив, що в Україні потрібно створити таку систему податкових перевірок, яка дозволить забезпечити ефективну роботу податкових органів та буде зорієнтована саме на ті бізнеси, де є ризики порушень.
Законодавча ініціатива #10016-д
Проєкт Закону про внесення зміни до підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків
Номер, дата реєстрації: 9656-д від 29.09.2023
Стан проходження: закон прийнятo у першому читанні
Ініціатори законопроєкту: Гетманцев Д.О., Славицька А.К., Кінзбурська В.О., Кормишкіна І.В., Горват Р.І., Діденко Ю.О., Васильченко Г.І.
АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ЗМІН:
Законопроєкт передбачає зміни до Перехідних положень Податкового кодексу України, що запроваджують для банків підвищену ставку податку на прибуток підприємств - 36% з результатами податкових (звітних періодів) з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2025 року.
Банки не матимуть права зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника минулих. Сума такого від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових років, у тому числі отриманого з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2025 року, зменшуватиме фінансовий результат до оподаткування майбутніх податкових періодів починаючи з 1 січня 2026 року.
ВИСНОВОК:
За прогнозами законодавців, збільшення для банків ставки податку на прибуток з 18% до 36% (фактично, вдвічі) без права зарахування збитків минулих періодів дозволить збільшити надходження Державного бюджету України до 9,9 млрд грн. Водночас, збільшення оподаткування призведе до зростання вартості банківських послуг для споживачів і клієнтів.
Законодавча ініціатива #9656-д
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов’язків учасників судової справи
Номер, дата реєстрації: 10087-1 від 02.10.2023
Стан проходження: закон прийнято
Ініціатори законопроєкту: Народний депутат України Павліш П.В.
АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ЗМІН:
Ухвалений Закон запроваджує зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства, що передбачають обов’язок реєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі для тих органів державної влади, інших державних органів, юридичних осіб, що зареєстровані за законодавством України як юридичні особи.
Водночас Закон звільняє від обов’язку зазначати у змісті процесуального документу ідентифікаційний код юридичної особи тим органам, ощ не зареєстровані як юридичні особи.
Передбачається можливість отримання паперових копій документів, зокрема в разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин.
ВИСНОВОК:
Закон спрямований на розв’язання процесуальної проблеми, за якої для державних органів встановлено обов’язок реєструвати електронний кабінет, але немає можливості отримати кваліфікований електронний підпис з огляду на особливість їхнього статусу та діяльності. Відповідно, суди залишають без руху процесуальні документи таких учасників справи, оскільки в змісті документів не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи. Закон усуває ці процесуальні недоліки та сприяє належному виконанню обов’язків учасниками судової справи.
Законодавча ініціатива #10087-1
Comments