У травні 2024 року в Литві відбулись президентські вибори. Оскільки Литва є стратегічно важливим членом НАТО та ЄС, роль президента в питаннях зовнішньої та оборонної політики є надзвичайно важливою. Президент Литви є головнокомандувачем збройними силами та головує у найвищому органі національної безпеки, що надає цій посаді значний вплив, особливо в контексті поточних геополітичних викликів. Перший тур, який пройшов 12 травня, відзначився високою явкою (59% - це найвищий результат з 1997 року, коли у першому турі проголосували понад 71% громадян) та значним політичним напруженням на тлі триваючої війни в Україні. Литовці обирали президента з-поміж восьми кандидатів, серед яких основними фаворитами є чинний президент Гітанас Науседа та прем'єр-міністр Інгріда Шимоніте.
Гітанас Науседа, помірний консерватор, здобув приблизно 46% голосів, що недостатньо для перемоги в першому турі, оскільки для цього потрібно набрати більше 50% голосів. Його головна суперниця, Інгріда Шимоніте, отримала близько 16% голосів, і тепер обидва кандидати зустрінуться в другому турі, запланованому на 26 травня 2024 року. Це повторює сценарій виборів 2019 року, коли Науседа змінив на посту президента Литви Далю Грібаускайте, яка займала його два строки повноважень, з 2009 року.
Кандидати, що вийшли у другий тур виборів Президента Литви 2024
І Науседа, і Шимоніте підтримують збільшення витрат на оборону до щонайменше 3% валового внутрішнього продукту Литви, порівняно з запланованими на цей рік 2,75%, для фінансування модернізації армії та інфраструктури з метою підтримки бригади німецьких військ (5000) і їхніх сімей, які будуть розміщені в Литві та готові до бойових дій з 2027 року. Обидва кандидати погоджуються щодо загрози, яку становить для Литви Росія. Країна вважає себе наступною метою російської армії в разі перемоги Москви від війни на Україні.
Литва також була першою європейською країною, яка повністю відмовилася від російської нафти та газу. Вільнюс імпортує електроенергію зі Швеції, Польщі та Фінляндії, і активно інвестує в відновлювані джерела енергії.
Однак кандидат Едуардас Вайткус, який вимагає скасування санкцій проти Росії, припинення військової підтримки для України та нормалізації відносин Вільнюса з Москвою та Мінськом, отримав у першому турі 7,33% голосів.
Двоє головних кандидатів розходяться в питаннях, таких як одностатеві цивільні партнерства, які Науседа не підтримує, і через це виникає низка запеклих суперечок між Шимоніте та Нуседою.
Напружені відносини між Науседою та Шимоніте також викликали дебати щодо зовнішньої політики, зокрема щодо відносин Литви з Китаєм. Двосторонні відносини стали напруженими у 2021 році, коли Вільнюс дозволив Тайваню відкрити де-факто посольство під назвою острова, що стало відходом від загальної дипломатичної практики. Китай, який вважає Тайвань частиною своєї території і реагує негативно на будь-що, що може надати острову будь-яку міжнародну легітимність, знизив рівень дипломатичних відносин з Вільнюсом і заблокував його експорт, змусивши деяких литовських політиків закликати до відновлення відносин з економічних причин.
Підтримка України
Литва, населення якої становить 2,8 мільйона осіб, є одним з найбільших донорів України. Гітанас Науседа пообіцяв продовжити тиск на західних союзників Литви для посилення їхньої військової підтримки України. "Президент України Володимир Зеленський вже сказав усе. Українцям не потрібні наші декларації доброї волі, які нічого не значать у бою; їм потрібна протиповітряна оборона. Поки її немає, Україна залишатиметься вразливою," - заявив діючий президент Литви, виступаючи перед журналістами після завершення голосування у першому турі.
І Шимоніте, і Науседа є беззаперечно одними із найбільших прихильників України в її боротьбі з російською агресією. Обидва лідери на міжнародних майданчиках активно виступають за надання Україні військової та гуманітарної допомоги із самого початку збройної агресії Російської Федерації, а також підтримують посилення санкцій проти Росії як спосіб тиску на Кремль для припинення агресії проти України.
Гітанас Науседа зіграв ключову роль у просуванні питання про скасування Плану дій щодо членства (MAP) для України, що полегшило б її шлях до вступу в НАТО.
Шимоніте також підтримує інтеграцію України в НАТО та ЄС. Разом з тим, у квітні 2024 року, Прем‘єр-міністерка оголосила, що її країна розпочинає програму реабілітації українських військових і виділить на ці цілі близько 15 млн євро. Ще однією ініціативою уряду Шимоніте є закупівля близько 3 тисяч литовських безпілотників за 2 млн євро і закупівля боєприпасів для подальшої передачі Україні.
Співпраця з ЄС
Обидва лідери активно підтримують тісну інтеграцію Литви з Європейським Союзом. Вони виступають за посилення економічного та політичного співробітництва в рамках ЄС та участь у ініціативах ЄС, спрямованих на забезпечення безпеки та стабільності у регіоні
Науседа і Шимоніте іноді розходяться у думках щодо представництва Литви на міжнародній арені. Наприклад, Шимоніте неодноразово критикувала Науседу за його слабкий підхід до представлення Литви в Європейській раді, що свідчить про наявність деяких розбіжностей між ними з цього приводу.
Відносини з НАТО
Кандидати бачать НАТО ключовим елементом національної безпеки Литви і підтримують активну участь країни в альянсі. Вони обидва виступають за збільшення оборонних витрат та участь у спільних навчаннях НАТО
Втім, Гітанас Науседа зосереджений на стратегічних ініціативах у рамках НАТО, таких як скасування MAP для України, що підкреслює його активну роль у альянсі на вищому рівні. У той час як Шимоніте більше акцентує увагу на національних заходах щодо зміцнення обороноздатності та участі у регіональних ініціативах НАТО.
***
Питання зовнішньої політики та оборони не дають можливості проведення чіткої лінії між кандидатами, тож виборами литовців керували та керуватимуть у другому турі особистості та соціоекономічні позиції. Інгріда Шимоніте підтримується виборцями від Єдиної сім'ї-Християнських демократів та лібералів, тоді як Гітанаса Науседу можна назвати лівим кандидатом за економічною та соціальною політикою.
Comments