Україна продовжує укладати безпекові угоди з державами-членами НАТО, що передбачені Вільнюською декларацією 2023 року. 27 червня такі угоди підписали з Литвою та Естонією. У цьому матеріалі Центр формування політики проаналізує основні положення та домовленості сторін, передбачені документами.
Естонія
Уряд Естонії зобовʼязався надати Україні 100 мільйонів євро в 2024 році і продовжувати надавати підтримку протягом 10-ти років терміну дії угоди. Ба більше, Естонія зафіксує щонайменше 0,25% ВВП на військову підтримку України на період 2024-2027 років. Раніше конкретний відсоток ВВП на допомогу Україні фіксувала лише Латвія.
Угода передбачає конкретну номенклатуру озброєнь, що будуть передані Україні, зокрема, гаубиці калібру 122 мм та 155 мм із боєприпасами, протитанкові комплекси “Мілан” із боєприпасами, протитанкові ракети Javelin, протитанкові міни, безвідкотні гвинтівки Carl Gustaf із боєприпасами, одноразові гранатомети Instalaza C90, інше летальне обладнання з боєприпасами, а також дорожні та водні транспортні засоби, засоби звʼязку, медичне обладнання тощо. Окрім того, сторони посилять співпрацю в обміні розвідданими і кібербезпеці, а Естонія продовжить навчання українських військовослужбовців.
Естонія також виділить 56 мільйонів євро на гуманітарну підтримку України протягом 2024-2027 років і візьме “шефство” над відбудовою Житомирської області. Гуманітарний пакет співпраці передбачає підтримку жінок, дітей та ВПО.
Естонія чітко декларує підтримку вступу України до НАТО та ЄС і допомагатиме у впровадженні необхідних для цього реформ. Сторони також домовились співпрацювати задля створення трибуналу над РФ і притягнення її керівництва до відповідальності, а також відбудови України коштом держави-агресора. Політична співпраця також здійснюватиметься у сфері цифрового врядування та посилення діджиталізації України.
У разі майбутнього нападу передбачений стандартний механізм, зафіксований в усіх інших угодах: сторони проводять консультації протягом 24-х годин для визначення подальших кроків, а Естонія зобовʼязується надавати оперативну безпекову та економічну допомогу.
Литва
Умови угоди з Литвою переважно збігаються з естонськими і латвійськими, зокрема в частині виділення 0,25% ВВП на щорічну військову підтримку України. Таким чином, подібне зобовʼязання взяли на себе всі балтійські країни.
Литва зобовʼязується виділяти кошти на передачу Україні сучасного військового обладнання в сухопутній, повітряній, морській, космічній та кіберелектромагнітній сферах з акцентом на найбільш нагальні потреби додатково до вже виділених 80 мільйонів євро в 2024 році, та, зокрема, 35 мільйонів євро на чеську ініціативу з закупівлі артилерійських снарядів.
Угодою також передбачена співпраця в сфері оборонної промисловості, зокрема, співпраця ОПК України та Литви, створення спільних підприємств, масштабування та локалізація виробництва, спільні оборонні проєкти тощо.
Литва також бере на себе гуманітарні зобовʼязання, зокрема, виділення 24 мільйонів євро на відновлення навчальних закладів, медичних установ, обʼєктів критичної інфраструктури та розвиток надання реабілітаційних послуг пораненим.
Безпекові зобовʼязання також бере на себе і Україна: угода передбачає обмін досвідом та інформацією з бойових завдань і операцій для посилення оборонної стратегії та військових спроможностей Литви.
Цікава відмінність угоди від інших полягає в тому, що в ній згадується не лише Російська Федерація як держава-агресор, а і Республіка Білорусь та її “пособницька роль” у злочині агресії. Литва також співпрацюватиме з Україною у створенні трибуналу проти РФ і притягнення воєнних злочинців до відповідальності.
Механізм взаємодії у разі майбутньої агресії аналогічний попереднім угодам: консультації протягом 24-х годин для визначення подальших заходів, негайна безпекова та економічна допомога Литви.
Висновок
Усі безпекові угоди, що підписує Україна з іншими державами, є фіксацією нинішнього рівня співпраці. Вони не є міжнародними договорами в юридичному розумінні, але закріплюють на рівні офіційних міждержавних домовленостей заходи для підтримки України.
Балтійські країни відіграють у цьому лідерську роль, забезпечуючи підтримку України в усіх можливих галузях і навіть виділяючи під це конкретний відсоток ВВП.
Ці угоди, перж за все, демонструють солідарність країн із Україною та укріплення стратегічного партнерства, яке сприяє зміцненню колективної безпеки та стабільності в регіоні.
Comments