Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури
Номер, дата реєстрації: 10060 від 15.09.2023
Ініціатори законопроєкту: Кабінет Міністрів України
Стан проходження: надано для ознайомлення
АНАЛІЗ ОCНОВНИХ ЗМІН:
Закононопроєкт пропонує підпорядкувати прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі – «САП») керівнику САП і надає йому повноваження самостійно визначати структуру і штат САП, здійснювати повноваження керівника органу прокуратури. Також керівник САП за посадою стає заступником Генерального прокурора з доступом до державної таємниці.
Запроваджується нова конкурсна процедура призначення керівника та заступника керівника підрозділу САП, а саме за участі конкурсної комісії з 6-ти осіб, визначеної Генеральним прокурором: 3 на підставі пропозицій Ради прокурорів України, 3 – профільних міжнародних та іноземних організацій. За результатами конкурсу Генеральному прокуророві подаються дві відібрані комісією кандидатури, з-поміж яких він протягом трьох днів призначає обраного кандидата на посаду керівника САП.
Запроваджується конкурсна процедура призначення прокурорів САП та адміністративних посадовців за участі конкурсної комісії з 6-ти осіб, 3 з яких керівник САП визначає самостійно, а 3 – на підставі пропозицій профільних міжнародних та іноземних організацій.
Пропонується надати САП статус юридичної особи публічного права з відокремленим майном, печаткою, казначейськими рахунками, окремим приміщенням від Офісу Генерального прокурора, канцелярією, структурними підрозділами тощо. Закріплюється гранична чисельність працівників САП на рівні 15% від граничної чисельності центрального та територіального управлінь НАБУ.
Запроваджується система оцінки ефективності діяльності САП, а саме аудит її діяльності кожні 2 роки Комісією з проведення оцінки у складі трьох осіб, призначених Генеральним прокурором за пропозиціями профільних міжнародних та іноземних організацій. Висновок про неналежне виконання обов’язків керівником САП, що спричинило неефективність діяльності САП, є підставою для звільнення керівника.
Утворюється Дисциплінарна комісія прокурорів САП, що вирішує питання дисциплінарної відповідальності прокурорів САП, переведення та звільнення їх з посади. Комісія складатиметься з 6-ти осіб, призначених Генеральним прокурором за пропозиціями профільних міжнародних та іноземних організацій (але громадяни України).
РИЗИКИ:
Хоча в цілому запровадження конкурсної процедури за участі міжнародних експертів є позитивом та їхня роль за вимогами законопроєкту впливовіша, ніж представників національної прокуратури, паритетна кількість представників Ради прокурорів України створює ризики для якісного відбору. Вони посилюються правом Генерального прокурора обирати з двох кандидатур-переможців – це зайва дискреція, яка може знівелювати принципи професійності та доброчесності на догоду іншим особистісним факторам.
ВИСНОВОК:
Закон містить низку прогресивних норм, спрямованих на виконання зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом, зокрема, підвищення незалежності та ефективності САП. Він посилює статус і повноваження керівника САП, перетворює САП на незалежну інституцію в структурі Генеральної прокуратури і запроваджує конкурсні процедури добору і керівного складу, і прокурорів САП. Важливо, що всі конкурсні процедури передбачають участь міжнародних експертів.
Законодавча ініціатива #10060
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану
Номер, дата реєстрації: 10062 від 18.09.2023
Ініціатори законопроєкту: народні депутати України
Стан проходження: надано для ознайомлення
АНАЛІЗ ОCНОВНИХ ЗМІН:
Законопроєктом передбачається удосконалення інформаційної взаємодії між держреєстрами у зв’язку з набуттям статусу учасника бойових дій та діджиталізація подачі заяви до відповідних державних органів для набуття статусу учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члена сім’ї загиблих (померлих) Захисників у Захисниць України.
В Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – «Реєстр») пропонується заносити персональні та службові дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів, зокрема:
- номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти;
- відомості про володіння іноземними мовами;
- відомості про проходження освітніх курсів та курсів підвищення кваліфікації;
- відомості про документи, що дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну;
- відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну;
- відомості про посвідчення водія на право керування транспортним засобом;
- відомості про посвідчення тракториста-машиніста на право керування тракторами, в тому числі саморобними, самохідними сільськогосподарськими, меліоративними і дорожньо-будівельними машинами;
- відомості про рішення, що підлягають примусовому виконанню – виконавчі документи.
3. В Єдиний державний реєстр призовників також вносяться дані про потребу в комплектуванні особовим складом ЗСУ та інших військових формувань, крім інформації, що становить державну таємницю.
4. Передбачається створення електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста – програмного інтерфейсу Реєстру, призначеного для відображення відомостей про особу.
ВИСНОВОК:
Закон створює нормативно-правову базу для діджиталізації обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів, що суттєво знизить рівень бюрократії та оптимізує процеси, пов’язані з мобілізацією та адмініструванням кадрової і комплектаційної політики Збройних Сил України.
Водночас важливо забезпечити відповідність законодавчих новел вимогам захисту персональних даних і національної безпеки з метою недопущення порушень прав людини і розкриття ворогу інформації, що становитиме загрозу для життя і здоров’я громадян України.
Законодавча ініціатива #10062
Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо адаптації законодавства України до окремих стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)»
Номер, дата реєстрації: 10072 від 19.09.2023
Ініціатори законопроекту: Шмигаль Денис Анатолійович
Стан проходження: надано для ознайомлення
АНАЛІЗ ОCНОВНИХ ЗМІН:
Включення росії до національного переліку країн, які не співпрацюють у сфері боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму.
Наділення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідними повноваженнями для забезпечення реалізації заходів за наслідками визнання структури власності юридичної особи непрозорою, аналогічними до тих повноважень, якими вже наділено Національний банк України.
Заборона громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, юридичним особам, у тому числі їхнім філіям, представництвам, відділенням та іншим відокремленим підрозділам надавати в будь-якому вигляді будь-які кошти або інші активи, економічні ресурси або фінансові чи інші пов’язані послуги особам, яких включено до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції.
ВИСНОВОК:
У зв’язку із повномасштабною військовою агресією росії проти України постійно вживаються заходи, направлені на ізоляцію росії у сфері фінансового моніторингу та її санкціонування, зокрема спрямовані на виключення росії із членів FATF та включення її до списку юрисдикцій високого ризику, на які поширюється заклик до дій («чорний список» FATF).
Завдяки активній позиції України 24 лютого 2023 року FATF призупинила членство росії в організації.
Однак, після призупинення членства, росія активізувала діяльність, пов’язану з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та розповсюдженням зброї масового знищення, а також ухиленням від санкцій. Так, країна-агресор поглибила співпрацю з державами, внесеними до «чорного списку» FATF (торгівля зброєю та пальним з Північною Кореєю всупереч санкціям ООН, побудова міцніших зв’язків з Іраном, продаж винищувачів, купівля безпілотників для атак на Україну та співпраця банківських систем двох країн), активізувала дії щодо розміщення ядерної зброї в білорусі та мінування найбільшої в Європі Запорізької атомної електростанції.
Тому наразі Україна продовжує діалог з FATF та її членами щодо необхідності включення росії до «чорного списку» FATF, відбувається пошук, збір та аналіз інформації (матеріалів, аргументів, доказів), які вказують на невиконання росією рекомендацій FATF та зростання ризиків, які вона створює для глобальної безпеки.
Водночас Україна продовжує вживати заходів щодо забезпечення реалізації рекомендацій Європейської Комісії, зазначених у Висновку Єврокомісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі, у частині забезпечення відповідності національного законодавства щодо боротьби з відмиванням коштів стандартам FATF.
Технічну відповідність національного законодавства України Рекомендаціям FATF та ефективність впровадження зазначених Рекомендацій FATF періодично оцінює Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL).
Тому з метою виконання вказаних рекомендацій MONEYVAL положення законопроекту передбачають внесення змін до Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VІІ «Про санкції» (далі – Закон № 1644) у частині розмежування дії Законів № 361 і № 1644 та встановлення заборони громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, юридичним особам, у тому числі їхнім філіям, представництвам, відділенням та іншим відокремленим підрозділам надавати в будь-якому вигляді будь-які кошти або інші активи, економічні ресурси або фінансові чи інші пов’язані послуги особам, включеним до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції.
Законодавча ініціатива #10072
Comments