Законодавчі ініціативи за 5-11 вересня

Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій

Номер, дата реєстрації: 9534 від 26.07.2023

Ініціатори законопроєкту: Арахамія Д.Г., Радіна А.О, Кравчук Є.М., Власенко С. В., Железняк Я. І..

Стан проходження: Закон прийнято 05.09.2023

ОСНОВНІ ЗМІНИ:

• Зобов'язання осіб, які не подавали декларації через перебування на тимчасово окупованих територіях (згідно переліку), внести такі декларації протягом 90 днів після:

  • закінчення бойових дій або звільнення відповідної території від тимчасової окупації;

  • повернення особи на місце постійної роботи або місця постійної дислокації;

  • переведення на посаду поза районами бойових дій або звільнення з роботи;

  • припинення або скасування воєнного стану.

• Зобов'язання всіх інших осіб, які не подавали декларацій за 2022 або 2023 роки, представити їх не пізніше, ніж через 90 днів після набрання чинності закону.

• Зобов'язання НАЗК надавати декларантам інформацію з публічних реєстрів про них та членів сімей.

• Відновлення обов’язку подання декларантами повідомлення про суттєві зміни у майновому стані протягом 20 днів з моменту отримання доходу, придбання майна чи здійснення видатків.

• Скасування обов'язку повідомляти про значну зміну майнового стану, якщо ця зміна відбулася внаслідок отримання доходу від основного місця роботи і за рахунок виплат із державного чи місцевого бюджету (зарплати, винагороди, інших видів доходів).

• Вилучення інформації з електронних декларацій щодо місця розташування майна, місця проживання декларанта та особистих даних інших осіб, які згадуються у декларації.

• Відновлення спеціальної перевірки перед призначенням на посаду.

РИЗИКИ:

1. Згідно з цим законопроєктом, однією з умов для декларування майна, яким користується посадова особа, є "ринкова вартість такого користування", яка має перевищувати 50 прожиткових мінімумів за весь період користування. Ця норма може легко використовуватися посадовими особами для маніпуляцій. Наприклад, вони можуть укладати орендні угоди з заниженою вартістю користування або встановлювати фіктивну оцінку вартості.

2. Встановлено обмеження в 183 календарних дні для звітування про власність або користування об'єктами. Попередньо не було визначено конкретну кількість днів, бралась до уваги половина звітного періоду.

3. Декларанти, чиї члени сім’ї виконують завдання в інтересах національної безпеки чи перебувають на територіях, що постраждали від військової агресії російської федерації проти України, мають право подати декларацію протягом 90 днів з дня припинення воєнного стану, бойових дій тощо.

4. Фінальний документ передбачає, що сам процес декларування буде поновлений, але доступ до даних матимуть лише правоохоронці та Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК), на відміну від громадськості.

5. Подача декларацій одразу за 2021-2022 роки, а також за 2023 разом, може призвести до ситуації, коли НАЗК, яке відповідає за аналіз декларацій на предмет незаконного збагачення посадовців, може бути не в змозі вчасно обробити такий об'єм інформації, що створює ризик.

ВИСНОВОК:

Прийняття Закону, що відновлює контроль за особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в умовах воєнного стану, є необхідним для контролю громадськості щодо незаконного збагачення таких осіб. Норми, які передбачають відсутність доступу до даних декларацій нівелює мету та унеможливлює публічний контроль посадовців, а від так не вступити в силу.

Аналіз законодавчих ініціатив за 5 - 11 вересня

---

Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя

Номер, дата реєстрації: 9483-2 від 25.07.2023

Ініціатори законопроєкту: Павліш П.В., Маслов Д.В., Васюк О.О., Бабій Р.В., Калаур І.Р., Ватрас В.А.

Стан проходження: закон прийнято в цілому (06.09.2023)

АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ЗМІН:

• Закон створює умови для конкурсу в Службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя (далі – «СДІ ВРП», «СДІ»). Це структурний підрозділ ВРП, що розслідує дисциплінарні справи проти суддів, перевіряє дисциплінарні скарги, надає ВРП висновки, рекомендації і проєкти дисциплінарних рішень у цих справах.

• Встановлює відкритий конкурс на посади керівника, заступників та інспекторів СДІ за участю комісії, до складу якої входять міжнародні експерти з правом вирішального голосу. Комісія працюватиме 7 років. Конкурсна комісія складається з 6-ти осіб, з яких 3 призначаються ВРП, а 3 – за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій. Рішення комісії вважаються ухваленими, якщо за нього проголосували не менше, ніж 4 члени, з яких принаймні 2 – міжнародні експерти.

• Вимоги для осіб, що бажають взяти участь у конкурсі протягом дії правового режиму воєнного стану:

1)Подача декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

2)Подача документу про підтвердження рівня володіння державною мовою;

3)Проведення спеціальної перевірки, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

• Визначення правового статусу СДІ як самостійного структурного підрозділу у складі секретаріату ВРП, створеного для реалізації повноважень ВРП щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів.

Вимоги для кандидатів на посаду дисциплінарного інспектора:

1)Вік від 30 років;

2)Вища юридична освіта;

3)Стаж професійної діяльності у сфері права від 5 років;

4)Володіння державною мовою;

5)Компетентність, доброчесність, відповідність встановленим для судді етичним стандартам.

Вимоги для кандидатів на посаду заступника керівника СДІ:

1)Відповідність вимогам для дисциплінарного інспектора;

2)Досвід роботи на посадах державної служби категорій «А» чи «Б» або на посадах не нижче керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше 2 років

Вимоги для кандидатів на посаду керівника СДІ:

1)Відповідність усім вимогам для дисциплінарного інспектора;

2)Стаж професійної діяльності у сфері права не менше 7 років;

3)Досвід роботи на посадах державної служби категорій «А» чи «Б» або на посадах не нижче керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше 3 років;

4)Вільне володіння іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи.

Строк повноважень керівника СДІ, його заступника, дисциплінарного інспектора – 5 років, встановлено обмеження на два строки для однієї особи.

• Врегулювання процедури дисциплінарних проваджень за участі СДІ, зокрема обов’язок дисциплінарного інспектора підготувати висновок для ВРП не пізніше 30 днів з дня відкриття справи та передати його Дисциплінарній палаті ВРП.

• Запровадження посади помічника члена ВРП, що входить до складу секретаріату ВРП, є працівником патронатної служби, підзвітний лише члену ВРП, діє за його дорученням та забезпечує виконання членом ВРП його повноваження.

Вимоги до помічника члена ВРП:

1) Громадянство України;

2) Вища юридична освіта;

3) Стаж у сфері права не менше 5 років;

4) Володіння державною мовою.

ВИСНОВОК:

Закон розблоковує розгляд дисциплінарних справ ВРП, прийняття відповідних рішень і накладення санкцій на суддів за дисциплінарні проступки. Цього не відбувалось з 2021-го після ухвалення закону 1635-ІХ, яким передбачено створення СДІ.

Тепер після проведення конкурсу та формування персонального складу СДІ ВРП зможе розглянути понад 8000 дисциплінарних скарг, що накопичились за цей період. Діяльність окремого структурного підрозділу очікувано позитивно вплине на ефективність ВРП, оскільки розвантажить її роботу.

Аналіз законодавчих ініціатив за 5 - 11 вересня

---

Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту військовослужбовців, поліцейських та деяких інших осіб

Номер, дата реєстрації: 9638 від 21.08.2023

Ініціатори законопроєкту: народні депутати України.

Стан проходження: прийнято в цілому (06.09.2023)

АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ЗМІН:

• Закон запроваджує збереження за поліцейськими та особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які були взяті в полон, захоплені в заручники або зниклі безвісти за особливих обставин зберігається грошове забезпечення. Це грошове забезпечення щомісячно виплачується сім’ям зазначених осіб у порядку та розмірах, встановлених КМУ.

• Розмір грошового забезпечення, що зберігається за поліцейськими та особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, взятих у полон, в заручники або зниклі безвісти за особливих обставин, складається з:

1) Посадового окладу;

2) Окладу за спеціальним званням;

3) Надбавки за вислугу років;

4) Інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру.

• Закон регламентує процедуру виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки військовослужбовців, в тому числі сім’ї особи у разі її загибелі.

• Передбачено виплату грошової компенсації за минулі роки щорічної основної та щорічної додаткової відпустки, додаткову відпустку військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, та додаткову відпустку.

• Закон не передбачає виплату грошового забезпечення особам та їх сім’ї, якщо ця особа здалась в полон добровільно чи самовільно залишила місце служби.

ВИСНОВОК:

Закон запроваджує додаткові гарантії та спрощення процедур для військовослужбовців, поліцейських і осіб начальницького і рядового складу служби цивільного захисту, в тому числі в умовах полону, захоплення в заручники чи зникнення безвісти. Це важливо в контексті підвищення соціальної захищеності зазначених осіб і членів їхніх сімей, у тому числі в умовах об’єктивних загроз і ризиків повномасштабного вторгнення.

Аналіз законодавчих ініціатив за 5 - 11 вересня

---

Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" щодо політично значущих осіб.

Номер, дата реєстрації: 9269-д від 04.09.2023

Стан проходження: Надано для ознайомлення 05.09.2023

Ініціатори законопроєкту: Гетманцев Д.О., Железняк Я.І., Мотовиловець А. В, Василевська-Смаглюк О. М., Кінзбурська В. О.

ОСНОВНІ ЗМІНИ:

1. Законопроєкт пропонує скасувати часове обмеження у останні три роки щодо обіймання посад чи виконня публічних функцій іноземними, національними публічними діячами та діячами, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях (політично значущими особами)

2. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу несе відповідальність за неналежне застосування до клієнтів, які є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов’язаними з політично значущими особами, ризик-орієнтованого підходу, включаючи встановлення їм необґрунтованого рівня ризику та/або вжиття щодо них непропорційних заходів відповідно до категорії ризику, безпідставну відмову від здійснення фінансових операцій та/або встановлення (продовження) ділових відносин.

3. У разі якщо з часу припинення виконання політично значущою особою визначних публічних функцій пройшло більше дванадцяти місяців і суб’єкт первинного фінансового моніторингу під час проведення належної перевірки переконається в тому, що така особа більше не несе ризику, притаманного політично значущим особам, суб’єкт первинного фінансового моніторингу не вживає щодо неї, членів її сім’ї та осіб, пов’язаних із нею, заходів, а саме:

   • одержання дозволу керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу для встановлення (продовження) ділових відносин, проведення (без встановлення ділових відносин) фінансових операцій на суму, що дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень;

   • вжиття достатніх заходів з метою встановлення джерела статків (багатства) та джерела коштів, з якими пов’язані ділові відносини чи операції з такими особами;

   • здійснення на постійній основі поглиблений моніторинг ділових відносин.

РИЗИКИ:

• Якщо суб'єкти фінансового моніторингу вирішать припиняти контроль тільки після дванадцяти місяців та встановлювати власні критерії, це може призвести до потенційної недієвості фінансового моніторингу та зростання ризику для системи фінансової безпеки.

• суб'єктам фінансового моніторингу необхідно здійснити переоцінку ризиків існуючих клієнтів з урахуванням нових критеріїв ризику. Обов'язкова вимога щодо такої переоцінки відсутня. суб'єкти фінансового моніторингу можуть застосовувати нові критерії для оцінки лише нових клієнтів.

• 12-місячний термін після припинення виконання політично значущою особою визначних публічних функцій є коротким для того, аби суб‘єкт первинного фінансового моніторингу не вживав щодо неї, членів її сім’ї та осіб, пов’язаних із нею, певних заходів, оскільки політично значуща особа може зберігати тіньові ділові контакти з іншими особами, дотичними до здійснення публічних функцій

ВИСНОВКИ:

Однією із вимог Єврокомісії для вступу України в ЄС є забезпечення відповідності законодавства про боротьбу з відмиванням грошей за стандартами FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей).

У листопаді 2022 року Верховна Рада внесла зміни до закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", якими депутати обмежили термін визнання політично значущих осіб трьома роками. Тобто, після спливу трирічного строку з дня припинення виконання визначних публічних функцій всі такі політично значущі особи втрачають цей статус, відтак фінансові організації більше не повинні перевіряти їх операції.

Однак ці зміни не відповідають міжнародним зобов’язанням, яких взяла Україна на шляху інтеграції до ЄС та протирічать стандартам FATF. Тому встановлення довічного статусу політично значущої особи дасть можливість гармонізувати законодавство України із загальноприйнятою практикою ЄС. Однак залишаються відкритими питання щодо оцінки усіх клієнтів суб‘єктів фінансового моніторингу на предмет ризиків

Аналіз законодавчих ініціатив за 5 - 11 вересня

Аналіз законодавчих ініціатив за 5 - 11 вересня (PDF)