Законопроєкт № 11115
У понеділок, 25 березня, народні депутати України зареєстрували проєкт закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація”, або, як його назвали в інтернеті, “Закон про Telegram”.
Сам Telegram у тексті законопроєкту не згадується. Автори оперують поняттям “платформи спільного доступу до інформації, через яку поширюється масова інформація” - новий субʼєкт українських правовідносин, чию діяльність пропонується врегулювати. Однак і з тексту проєкту, і з пояснювальної записки, і з публічної комунікації очевидно: він спрямований саме на Телеграм.
Суть проєкту в тому, щоб законодавчо врегулювати діяльність Telegram, який став головним джерелом інформації для українців, але функціонує автономно від українських законів і, на думку окремих фахівців, працює з російськими спецслужбами.
Спойлер: про заборону Telegram, обмеження для авторів каналів чи користувачів наразі не йдеться. Це законопроєкт саме про врегулювання. Фактично, держава висуває Telegram ряд вимог, невиконання яких призводить до певних наслідків.
Що це за вимоги, кого стосується законопроєкт і які матиме наслідки - детальніше в матеріалі Центру формування політики.
Пропоновані зміни
Проєкт закону запроваджує термін “Платформа спільного доступу до інформації, через яку поширюється масова інформація”, тобто платформа спільного доступу до інформації, на якій створюються і функціонують облікові записи (сторінки, канали тощо) користувачів, через які поширюється масова інформація.
Йдеться насамперед про Telegram-канали, зокрема, новинні, однак, теоретично, під це визначення потрапляють і інші подібні ресурси в мессенджерах (WhatsApp, Viber тощо).
Такі платформи стають предметом правового регулювання і до них висувається ряд законодавчих вимог, зокрема:
розробити та оприлюднити умови користування;
оприлюднити контактні дані для відправлення скарг на поширення інформації, що суперечить законам України;
дотримуватись вимог законодавства щодо авторського та суміжних прав;
обмежувати доступ до інформації на вимогу Нацради;
забезпечити механізм спростування недостовірної інформації та права на відповідь та їхнього поширення;
виконувати вимоги Нацради;
оприлюднити про себе таку інформацію:
найменування;
адреса місцезнаходження;
адреса електронної пошти;
номери контактних телефонів;
інформація про інші засоби звʼязку.
запровадити посаду повноважного представника в Україні;
розкривати структуру власності та джерела фінансування на вимогу Нацради;
заборонити поширення інформації, що забороняється поширювати на території України (ст. 36, ст. 42, ст. 119 ЗУ “Про медіа”).
Статтями 36, 42 і 119 Закону України “Про медіа” забороняється поширювати заклики до повалення конституційного ладу, пропаганду агресивної війни, висловлювання, що розпалюють ворожнечу, підбурюють до дискримінації, пропаганду тероризму, порнографічні матеріали, пропаганду вживання наркотиків, жорстокого поводження з тваринами, інструкції щодо вибухових, наркотичних чи психотропних речовин, заперечення злочинного характеру тоталітарних режимів (зокрема, чинного російського режиму), виправдання російського вторгнення в Україну, приниження державної мови, заперечення існування української нації, шкідливий для дітей контент, а також недостовірну інформацію про російсько-українську війну в умовах воєнного стану.
За чинним законодавством, подібний контент заборонено транслювати в будь-яких матеріалах медіа та платформах спільного доступу до відео (зокрема, YouTube). На Telegram, що є популярнішим за будь-які альтернативні платформи, такі обмеження наразі не поширюються, завдяки чому ворог активно використовує його в пропагандистських цілях проти України.
Держава пропонує Telegram розробити умови користування платформою, які включали би в себе заборону на розміщення подібного контенту, механізми скарг користувачів, дотримання законодавства України в цілому, а також розкрити свою структуру власності, джерела фінансування і призначити постійну уповноважену особу для комунікації з українським регулятором.
А якщо ні?
Головне питання: що буде, якщо Telegram відмовиться виконувати вимоги українського закону?
Ні, блокування за відмову не пропонується. Однак у такому разі Національна рада з питань телебачення та радіомовлення (далі - “Нацрада”) визнає структуру власності Telegram непрозорою.
Якщо структура власності провайдера платформи визнана непрозорою, то державним органам, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам, банкам, надавачам фінансових послуг, платіжним організаціям та/або учасникам платіжних систем, операторам платіжної інфраструктури забороняється:
використання платформи для поширення масової інформації;
зберігання та використання платформи на обладнанні (серверах, компʼютерах тощо), що повністю або частково використовується для службових цілей;
використання для отримання доступу до хмарних послуг, повʼязаних із цими платформами.
Ці ж самі обмеження встановлюються і для державних органів і військових формувань із сектору безпеки і оборони, військовослужбовців, працівників розвідувальних та правоохоронних органів, але з особливостями, встановленими Кабінетом Міністрів України.
Службові цілі в рамках цього закону - це проведення будь-яких комунікацій, повʼязаних з виконанням службових обовʼязків, у тому числі листування, усні переговори, використання публічних електронних реєстрів, використання даних, призначення для службового використання тощо.
А що з користувачами і каналами?
Нічого. Законопроєкт не висуває жодних вимог до авторів, власників каналів чи звичайних користувачів Telegram - хоча, в разі прийняття закону і розробки Telegram відповідних користувацьких правил, їм доведеться щонайменше дотримуватись законів України.
Наразі законопроєкт стосується лише власників Telegram і аналогічних платформ, а також працівників державних органів і фінансових установ, якщо все ж дійде до заборони використання Telegram у службових цілях.
Що далі?
Далі, в разі прийняття закону в такій редакції, Telegram та аналогічні платформи повинні виконати написані вище вимоги. Якщо він на це погодиться - його діяльність збережеться, але буде врегульована українським законодавством.
Якщо Telegram відмовиться від вимог закону або проігнорує їх, то структуру його власності можуть визнати непрозорою та заборонити використання в службових цілях держорганами і фінустановами. На практиці це означатиме зникнення офіційних каналів державної комунікації і перетворення мессенджера на джерело субʼєктивної інформації власників каналів.
Теоретичне, таке визнання може стати приводом для подальшого блокування. Це можна зробити і за чинним законодавством рішенням РНБО, аналогічно з блокуванням російських інтернет-ресурсів у 2017 році. Наразі представники держави та військово-політичного керівництва характеризували загрози від Telegram як значні, однак закликали не ігнорувати той факт, що ним користується більшість громадян України та він є джерелом оперативної, у тому числі офіційної інформації.
Аналітики Центру формування політики стежитимуть за перебігом законопроєкту та повідомлятимуть про головні нововведення.
Comentarios